Антикоагулянти – це група лікарських засобів, що перешкоджають утворенню тромбів. Впливаючи на фактори згортання, вони забезпечують плинність і знижують в’язкість крові. Незважаючи на ймовірність неконтрольованої кровотечі, в медицині антикоагулянти застосовують для профілактичних і терапевтичних цілей.
Антикоагулянти ділять на 2 групи – прямі і непрямі.
Прямі
Впливають безпосередньо на фактори згортання. Препарати швидкої дії.
До цієї групи лікарських засобів відносять нефракціонований гепарин і низкомолекулярий гепарин (НМГ).
Широко відомий гепарин, що випускається у вигляді мазей та ін’єкційних формах. Місцеві форми погано проникають через тканини і надають ефект локально. Ін’єкційно гепарин вводять підшкірно і внутрішньовенно. Ефект настає протягом 30 хвилин, триває – 4-6 годин, залежно від методики введення.
НМГ – це дальтепарин, надропарин, еноксапарин. Препарати активно використовують в кардіології та кардіохірургії, акушерстві. Ефект наростає протягом 2-4 годин, триває добу. При необхідності препарати вводять 2 рази на день.
Підбір дози проводить тільки фахівець з урахуванням показань і протипоказань на підставі історії хвороби, даних лабораторних обстежень та можливих небажаних реакцій.

Непрямі
Впливають на вироблення факторів згортання у печінці.
Виділяють:
Антагоністи вітаміну К – варфарин. Спочатку застосовували в якості отрути від щурів. Форма випуску – таблетки. Індивідуальний підбір дози під контролем МНО (в коагулограмі). Процес тривалий. На ефективність препарату впливає дієта (продукти з вітаміном K знижують ефект від лікарського засобу).

Варфарин та інші АВК (антагоністи вітаміну К) є першими антикоагулянтами, які почали використовувати. Терапія АВК знижує ризик розвитку інсульту на дві третини й смертності на чверть порівняно з контрольною групою (аспірин або відсутність терапії). АВК були використані багатьма пацієнтами по всьому світу з гарними результатами
Але, незважаючи на високу профілактичну ефективність варфарину, його тривале амбулаторне застосування пов’язане з низкою технічних труднощів, які часто значно знижують ефективність і безпеку терапії. Ступінь антикоагулянтного ефекту варфарину залежить як від дотримання правил призначення препарату, так і від характеристик пацієнта. Варфарин має дуже вузьке терапевтичне вікно, яке визначається рівнем МНВ із цільовим значенням у діапазоні 2,0–3,0.
Контроль МНВ необхідно проводити регулярно (із періодичністю 4–6 тижнів), а при підборі дози — до декількох разів на тиждень.